Амебіаз

Вміст:

  1. Опис
  2. Симптоми
  3. Причини
  4. Ускладнення
  5. Діагностика
  6. Лікування
  7. Профілактика

Опис

Амебіаз – інвазивне захворювання, що викликається одноклітинним паразитом гістолітичною амебою (Entamoeba histolytica); вражає товсту кишку.

Симптоми

Як правило, інфіковані люди, особливо живуть в помірному кліматі, не мають ніяких симптомів. Іноді симптоми настільки невизначені, що на них не звертають уваги. Вони можуть включати діарею, що чергується із запором, збільшене газоутворення в кишечнику (метеоризм) і спазми в животі; можливий біль в животі. Живіт може бути також болючий при пальпації; кал іноді містить слиз або кров. Можливе невелике підвищення температури тіла. Між нападами інтенсивність симптомів зменшується – відзначаються тільки рецидивуючі спазми в животі і послаблення стільця. У людини розвивається виснаження (кахексія), а також анемія.

Інвазія кишкової стінки трофозоїтами може супроводжуватися формуванням амебоми (пухлиноподібної освіти), що веде до непрохідності кишечника. Іноді амебому помилково приймають за злоякісну пухлину. Буває, що трофозоїти проникають через кишкову стінку. Попадання кишкового вмісту в черевну порожнину супроводжується сильним болем в животі і запаленням очеревини (перитонітом), що вимагає прийняття негайних заходів.

Інвазія трофозоїтами апендикса і розташованих поруч ділянок кишечника може викликати легку форму апендициту. Проте операція з видалення апендикса може спричинити поширення трофозоїтів в черевній порожнині, тому її зазвичай відкладають на 48-72 години, а в цей час дають препарати для знищення трофозоїтів.

У печінці може формуватися абсцес, заповнений трофозоїтами. Симптоми включають біль або дискомфорт в області печінки, переміжне підвищення температури тіла, піт, озноб, нудоту і блювоту, слабкість, зниження ваги і іноді легку жовтяницю.

Буває, що поширення трофозоїтів йде через кровотік, супроводжується їх інвазією в легені, головний мозок та інші органи. Також можуть інфікуватися шкіра, особливо навколо сідниць і статевих органів, і рани після операцій або травм.

Причини

Амеба протягом свого життєвого циклу існує в двох формах: Активний паразит (трофозоїт) і бездіяльний паразит (циста). Трофозоїти живуть в кишковому вмісті і харчуються бактеріями стінки кишечника. Спочатку трофозоїти можуть викликати пронос (діарею), в результаті чого вони виводяться з організму господаря. Поза організмом господаря трофозоїти нежиттєздатні. Якщо діарея не розвивається, трофозоїти перед виведенням з кишечника зазвичай стають цистами. Цисти дуже тверді; вони можуть передаватися або безпосередньо від людини людині, або опосередковано через їжу або воду.

Пряма передача – більш поширений механізм – відбувається при контакті з інфікованим калом. Цим шляхом амебіаз частіше поширюється в медичних установах при поганих гігієнічних умовах. Заразитися амебіазом можна також через статеві контакти, особливо гомосексуальні.

Непряма передача цист більш поширена в місцях з поганими санітарними умовами, наприклад в таборах біженців. Фрукти і овочі можуть бути забруднені, коли вирощуються в грунті, удобрювати людським калом, миються в забрудненій воді або готуються інфікованою людиною.

Ускладнення

Ускладнюватися амебіаз може такими захворюваннями: кишкова кровотеча, перитоніт, амебома з розвитком обтураційної кишкової непрохідності, абсцеси різних органів, гепатит, перикардит, гнійний плеврит і випаданням слизової оболонки прямої кишки.

Діагностика

Амебіаз діагностується в лабораторії на підставі аналізу калу інфікованої людини; щоб поставити діагноз, може бути, необхідно виконати від 3 до 6 досліджень. Для огляду внутрішньої поверхні прямої кишки і взяття зразків тканини виразок, виявлених там, використовують ректороманоскоп (гнучкий волоконно-оптичний медичний прилад).

У людей з абсцесом печінки майже завжди відзначається високий вміст антитіл проти паразита в крові. Однак, оскільки ці антитіла зберігаються в крові протягом декількох місяців і років, їх високий вміст не обов’язково вказує на наявність абсцесу. Тому якщо лікар припускає, що сформувався абсцес печінки, пр
изначають препарат, який знищує амеб (амебіцидний). Якщо препарат ефективний, діагноз амебіазу вважається правильним.

Лікування

Деякі амебіцидні препарати, які приймають внутрішньо (перорально), наприклад поромоміцин, знищують паразитів у кишечнику. Метронідазол і дегідроеметин приймають при тяжкому перебігу захворювання і для лікування позакишкових уражень. Щоб упевнитися в ефективності терапії, через 1, 3 і 6 місяців після лікування аналізи калу повторюють.

Профілактика

Профілактика даного захворювання полягає в дотриманні санітарно-гігієнічних правил, ранньому виявленні та лікуванні носіїв і хворих на амебіаз, а також в санітарній освіті і контролі безпеки продуктів харчування.

Наукові джерела:

  • Walsh J. Prevalence of Entamoeba histolytica infection. In: Ravdin JI, ed. Amebiasis: human infection by Entamoeba histolytica. New York: John Wiley and Sons, 1988: 93-105.
  • Caballero-Salcedo A, Viveros-Rogel M, Salvatierra B, et al. Seroepidemiology of amebiasis in Mexico. Am J Trop Med Hyg 1994; 4: 412—419.
  • Bundesen HN, Tonney FO, Rawlings ID. The outbreak of amebiasis in Chicago during 1933. Sequence of events. JAMA 1934; 102: 367—372.
  • Weinke T, Friedrich-Jaenicke B, Hopp P, Janitschke K. Prevalence and clinical importance of Entamoeba histolytica in two high-risk groups: travelers returning from the tropics and male homosexuals. J Infect Dis 1990; 161: 1029—1031.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *